ДІАЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ФІЛОЛОГІЇ: ФОРМИ РОЗКРИТТЯ У НАУКОВО-КОМУНІКАТИВНОМУ ВИМІРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Організаційною новацією цьогорічного – ХІХ – Міжнародного форуму студентів і молодих учених «Розширюючи обрії» стало формування підсекції «Мова – література – культура. Інтердисциплінарні виміри» у складі секції «Актуальні питання прикладної лінгвістики, теорії та практики перекладу». Ця ініціатива кафедри іноземних мов Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» дозволила створити осередок академічної комунікації, де сходяться горизонти мовознавства, літературознавства і культурології, щоб встановити багатовимірність смислотворення, що маніфестується як реальність Тексту, в якій означуються і вивіряються грані «діалогічного спів-буття» (М.М.Бахтін).
У співпраці модераторів підсекції – доцентів Левченка Олексія Володимировича та Власенко Наталії Іванівни – і консультантів із питань участі у її засіданні – доцентів Суїми Ірини Павлівни та Велігіної Наталії Геннадіївни – визначився формат онлайн зібрання, що об’єднав його вісімнадцятьох учасників – здобувачів вищої освіти різних рівнів і спеціальностей – у багатомовному діалозі щодо складників текстуальності та способів їх інтерпретації, який не лише розширив діапазон обгрунтувань актуальності текстологічної проблематики у науковому просторі сучасності, але і засвідчив перспективність спроб її розробки на засадах інтердисциплінарності.
Науково-комунікативна подія, знакова для розширення горизонтів науковців-юніорів до видноколів текстопородження, відбулася, відповідно до програми конференції, 11 квітня 2024 року й ознаменувалась апробацією результатів низки наукових розвідок, представлених у виступах із презентацією та у стендових доповідях і значущих не лише у плані особистісного становлення їх авторів як дослідників, а й у контексті виявлення методологічного ресурсу текстології, усвідомлюваного як важливе джерело оновлення академізму.
Передусім, студенти науково-технічного профілю НТУ «Дніпровська політехніка», наснажені опануванням основ текстологічного аналізу в ході вивчення іноземної мови в рідному університеті, висвітлили ключові положення та підсумки власних інтердисциплінарних досліджень, що були зосереджені на типологічних вимірах текстуальності, співвіднесених із фундаментальними і прикладними науками, визначальними для їх майбутніх професій. Студент-бакалавр спеціальності «Цивільна безпека» Прохор Шумляєв схарактеризував окремі ознаки граматичної структури англомовних науково-технічних текстів (англійською мовою). Студентки-магістри спеціальності «Матеріалознавство» Тетяна Ліснича й Олександра Новікова окреслили абриси текстуального оформлення концептосфери дизайну (англійською мовою).
Така ж методологічна орієнтація втілилась у дослідницьких розробках студентів природничо-наукового профілю інших вишів Дніпропетровщини. Мелана Желябіна, Анастасія Рогачова та Анна Мельничук, які здобувають вищу медичну освіту за другим (магістерським) рівнем у ПЗВО «Дніпровський інститут медицини та громадського здоров’я», обгрунтували семантичну класифікацію англомовних термінів своєї професійної сфери та визначили способи досягнення адекватності їх україномовного перекладу (англійською мовою). Студент-магістр відділення географії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Андрій Гайденко побудував перекладацьку модель, покликану забезпечити адекватне передання українською мовою англомовної географічної термінології (англійською мовою).
Навчально-наукові здобутки на напрямах філології, що формуються на теренах сполучення класичних і новітніх підходів до вивчення текстуальності в її художньо-естетичній багатоскладності, представили студенти Гончарівського університету, для яких саме «любов до Слова» – первинна маніфестація чи не найгуманнішої з-поміж наук – визначила вибір майбутньої професії. Студентські філологічні розвідки, що продовжують традицію «навчання через дослідження», основоположну для наукових шкіл ДНУ, акцентували історико-культурну варіативність побудови жанрового, стильового та авторського планів формування Тексту. Здобувачі магістерської освіти у галузі англістики Дар’я Фісун, Тетяна Діденко і Роман Алєксєєнко конкретизували історичну динаміку співвіднесення етичних орієнтирів та естетичних принципів у мистецтві слова Англії (англійською мовою). Студентка-магістр відділення романської філології Уляна Полякова уточнила траєкторію становлення жанру романтичної новели в літературі Франції (французькою мовою).
Участь у роботі підсекції взяли і студентки магістратури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, які долучилися до процесу академічної мобільності, що активно підтримується ДНУ. Це – Ельвіра Сеник і Влада Кравченко, які вибороли право упродовж поточного навчального року опановувати обрану спеціалізацію – англійську філологію – в Університеті Бордо III імені Мішеля де Монтеня (Франція) – відомому освітньо-науковому центрі англістики – за програмою Еразмус+. Вони реконструювали шляхи вироблення індивідуально-авторського стилю, втілені у репрезентативних зразках малих жанрів англомовної художньої словесності (англійською мовою).
Звернення до актуальних наукових проблем і системний характер їх осмислення, логічність і послідовність викладу, здатність ініціювати дискусію і високий рівень сформованості мультилінгвальної комунікативної компетентності – всі ці діяльнісні характеристики кваліфікованого дослідника були продемонстровані кожним із учасників засідання філологічної підсекції форуму. Так було засвідчено і відповідність її тематики й організації запитам нового покоління українських учених щодо текстологічних аналітик, і спроможність його представників опанувати арсенал текстології – не лише у плані фахової підготовки у галузі філології, але й у вимірі становлення компетентного професіонала, що передбачає й осягнення співвіднесеності тексту із різними контекстами й оволодіння інструментами інтерпретації – результати навчальної діяльності та науково-дослідницької активності, які у числі комунікативних soft skills забезпечують взаєморозуміння у сучасному глобалізованому світі.
