Англію можна вважати, певною мірою, прабатьківщиною романтизму. Поняття «романтичний» виникло в англійській літературі ще в XVII ст., В епоху буржуазної революції та протягом XVIII в. в Англії намітилося багато суттєвих особливостей романтичного світовідчуття - іронічна самооцінка, антіраціоналізм, уявлення про « оригінальне », « незвичайне», «невимовне», тягу до старовини. Саме на розуміння особливостей англійського романтизму, його витоків і найкращого представника Уільяма Блейка було націлене відкрите заняття викладачів кафедри іноземних мов: ас. Сухової В.В., яка в рамках своїх дисертаційних досліджень вивчає добу Середньовіччя – епохи, з якої Уільям Блейк черпав свою релігійну та міфологічну образність, викл. Лапіної В.О., к. пед. н., та доц. Поперечної Н.В. Ідею такого інноваційного за своєю природою заняття з англійської мови було запропоновано зав.каф. С.І. Кострицькою.
Романтично налаштованій студентській аудиторії пропозиція знайомства з творчістю першого великого романтика може здатися дуже доречною та цікавою. Певною мірою ми розраховували на зацікавленість та бажання отримати нові знання, які співзвучні романтичному та піднесеному стану нашого студентства. Але не все так просто, як здається з першого погляду.
Відомий як романтик Уільям Блейк (1757-1827), за вдачею був полемістом, нічого не приймав на віру в царині філософії, етики, політики, релігії, все піддаючи аналізу та критиці. Здивування настає, коли замість очікуваних віршиків про кохання та зітхання, студенти у його розлогих поемах зіштовхуються зі складною образністю Блейка, його нелегкими для розуміння символами та подекуди архаїчною мовою.
У «Шлюбі Раю та Пекла» Блейк сформулював свої думки про діалектику світу таким чином: «Рух виникає з протилежностей. Потяг і Відраза, Думка та Дія, Любов і Ненависть необхідні для буття Людини. Протилежність створює те, що віруючі називають Добром і Злом. Добро - пасивне і підкоряється Думці. Зло - активне і породжується Дією. Добро -- це Рай, Зло -- це Пекло», а у поемі «Видіння дочок Альбіону» в образі центральної постаті поеми він оспівуває насолоду та свободу.
За словами студентів групи МН-073-16ск-1, які брали активну участь у такому нетрадиційному занятті та декламували вірш Блейка «Лондон», погляд поета на славнозвісне місто трохи дивний, песимістичний, як погляд співчутливої, добропорядної та трохи меланхолійної людини. Студенти визнали, що на життяможна дивитися з двох сторін - з чорної і білої, але спрямують вони свій погляд не в небеса, а на прагнення та цілі, на власний пошук себе в умовах сьогодення.
За проханням студентів викладачі кафедри планують продовжити серію подібних занять у наступному семестрі, що, сподіваємося, стане новою традицією кафедри іноземних мов.
